Інтерв’ю

Йога – коли ти не боїшся того, що буде далі, – інструктор з Alfa Gravity

Інтерв’ю

Йога – коли ти не боїшся того, що буде далі, – інструктор з Alfa Gravity

Іронічний але просвітлений, активний але гармонійний, енергійний але умиротворений. Усі ці «але» поєднуються в одній людині, яку в тусовці луцьких (та й не тільки луцьких) митців називають Пупсом. Лучанин Ігор Семенюк свого часу влаштував у місті не один музичний концерт, парад мильних бульбашок, брав участь у різних мистецьких подіях та акціях, долучався до громадського та культурного життя Луцька. Зараз Ігор займається йогою та Alfa Gravity, фрілансить та подорожує з коханою дівчиною. Про те, як вдається поєднувати безліч захоплень, роботу та йогу Ігор Семенюк розповів у інтерв’ю «Волиньтопу».

Хто такий Ігор Семенюк?

(Замість відповіді Ігор надіслав це відео):

Спочатку ти писав вірші, брав участь у літературних слемах, потім організовував культурні події, концерти музикантів, знімав короткометражки, працював інструктором з Alfa Gravity. Тепер ти мандруєш, страшно уявити, що ж буде далі☺.

Ну насправді ти тут ще й не згадала всього, чим я займався, були ще роботи, були ще інші захоплення. І я б все це так не розділяв, тому що якби зараз потрібно було організувати якийсь концерт, і був справді цікавий артист, з яким би мені хотілось працювати, я організував би цей концерт.

Я не працював інструктором Alfa Gravity працюю ним досі – півгодини назад повернувся з наших зборів. Тобто я зараз просто цьому приділяю трошки менше уваги, тому що є певний фріланс, є певні інші види зайнятості, якими я займаюсь. Тому я себе не відношу до прямо таких мандрівників, які мандрують країнами, одночасно працюють. Для мене це дуже важко, я насправді стараюся раз в 3, в 4 місяці вирватися кудись на хоча б мінімум 10 днів, щоб пізнати країну, і я туди не беру ніякої роботи, я кажу, що їду. Мандри є мандри, відпочинок є відпочинок, робота є робота. Тому я, скоріше, в перервах між роботою встигаю десь вириватися, мандрувати країнами. А що ж буде далі… ну це все дуже просто: я фокусую свою увагу на тому, що мені подобається, і займаюся тим, що мені подобається в даний момент часу, і тому, що буде далі, я не знаю.

ПРО ЛЮБОВ І ЙОГУ

Якби ти брав інтерв’ю в Ігоря Семенюка, що б ти у нього спитав?

Та не знаю. Це таке питання, знаєш: якби ти зустрівся з кумиром дитинства чи з якоюсь суперзіркою, про що б ти в нього запитав. Це якісь такі спонтанні речі… я не знаю.

Як починається твій день?

Стараюся я прокидатися десь з 6-ої ранку, але, буває, о 8-ій годині. Перед сніданком роблю йогівські вправи по роботі з животом, вони дозволяють запустити нормально процеси травлення і тому подібне. Буває, що зранку сідаю медитувати до години часу. Ну і на сніданок, зараз літо, то кожного ранку – фрукти, фрукти-кава.

У твоєму вірші йдеться: «І ніхто не може тобі обіцяти, що проковтнувши кісточку, ти посадиш в собі дерево…».  Яке дерево Ігоря Семенюка?

Дерево з дуже багатьма гілочками, які з’єднують багато різних людей, захоплень, фестивалів. Тому що я справді знаю людей з абсолютно різних сфер в цьому житті, і це дуже цікаво насправді – не зациклюватися на якійсь одній сфері, а розвиватися всебічно, спілкуватися з абсолютно різними людьми, і розширювати трошки свій світ.

Що таке любов?

Та любов це є все. Я, взагалі, думаю, що наш світ створений з любові: і Бог є любов, світ є любов, життя є любов, смерть є любов… в кінці кінців, тому що це те, з чого ми народжуємся, це те заради чого ми живемо, тому що якби ми не любили того, чим ми займаємося, того де ми живемо, то ми б цього і не робили. Тому в основі всього є любов.

Скільки років ти займаєшся йогою? Як вона вплинула на твоє життя?

Перше моє заняття йогою було рівно 3 роки тому. Я прийшов до інструктора Христини Губської, мені дуже сподобалося. З першого заняття стало зрозуміло, що це щось таке, що вже було в моєму житті і, фактично, більшість людей уявляють це, як фізичні вправи, але насправді йога – це життєвий шлях. Тому фізично, асанами я почав займатися рівно 3 роки тому, а якісь певні речі з йоги, йога як життєвий шлях, була присутня в моєму житті вже й раніше. В мене був такий момент, коли я закінчив університет, і цих 5 років настільки важко вже було морально закінчити, тому що, ну все-таки рутина: 5 років одним і тим самим займатися. Я просто зібрав речі, нікому не сказав, тільки батькам вже за 2 години до виїзду, що я їду в Крим. Я поїхав потягом прямо в Крим і просто прожив там 2 тижні без телефонів (тоді ще не було тих смартфонів), просто ми хіпували, співали пісні, грали на барабанах. І, мені здається, що саме той момент дуже кардинально змінив моє життя. І то є йога – коли ти віддаєшся життю, не боїшся того, що буде далі, а просто живеш і насолоджуєшся життям.

І то є йога – коли ти віддаєшся життю, не боїшся того, що буде далі, і просто живеш, і насолоджуєшся життям.

Скільки вже людей затягнув у свою «секту»?

Та немає ніякої секти. І нікого не затягую. В мене була одна подруга, яку я переконував завжди: піди на йогу, піди на йогу. Вона зараз успішно вже займається десь півтора роки, і є якийсь певний власний прогрес. А так я ніколи нікого не переконував і нікому не кажу. Це не для всіх. Це треба постійно практикувати, треба постійно займатися. І в студії займатися – це одне, а коли ти починаєш свою власну практику – це зовсім інше. Тому що в студії ти знаєш, що є чіткі години, що тоді-тоді тобі треба прийти, тобі скажуть що робити, і ти будеш займатися, а вдома ти маєш спланувати все так, щоб в тебе був час, і ти маєш встати, ти маєш годину-півтори години попрактикувати, і завжди знаходяться відмазки, що «ні», тому це зовсім інший рівень. Тому ніякої секти немає. Не займайтеся йогою, вона вам не треба.

Хто твої духовні наставники?

Батьки. Віра батьків в те, що їхні діти прийшли в цей світ для того, щоб зробити щось величне. Я вважаю батьків своїм духовними наставниками.

Як рідні відреагували на те, що ти перестав їсти м’ясо? Яка була реакція бабусі?

Рідні не могли зрозуміти, зараз вони вже змирилися і нічого не говорять. Бабуся то дуже весело – вона каже: їж сало, воно без м’яса, вона каже: їж курятину, вона нежирна. Люди в селі свято вірять в те, що м’ясо підтримує життя організму людини, що без м’яса важка праця неможлива. Я фізично важко не працюю, тому не можу стверджувати як це. Але вже десь 2 роки не їм м’яса і нормально почуваюся – живий-здоровий.

Рідні не могли зрозуміти, зараз вони вже змирилися і нічого не говорять.Бабуся то дуже весело – вона каже: їж сало, воно без м’яса, вона каже: їж курятину, вона нежирна.

Ти об’їздив 10 країн, скажи, поняття менталітету справді має під собою вагу: люди у різних країнах справді різні чи це стереотип?

В принципі, клімат, якісь певні умови навколо впливають на характер людини, на її світогляд, але з іншого боку, всі люди прагнуть одного: жити щасливо там, де вони живуть. Тому особливо я б не сказав, що люди відрізняються. Я не був ще в якихось екзотичних країнах, тому мені важко порівнювати, тому що все-таки Європа і те все, що навколо України, це ще дуже схожий світогляд до нашого світогляду. Але, скоріше, я вважаю, що це стереотипи, тому що навіть поїхати в Карпати – там вже світогляд, спосіб життя, менталітет людей абсолютно відмінний від людей, які живуть в Луцьку і на Волині. Тому, скоріше, клімат і навколишнє середовище впливає на характер людини, а основа всього – це щасливе життя.

Клімат і навколишнє середовище впливає на характер людини, а основа всього – це щасливе життя.

Зараз розвелося багато просвітлених вегетеріанців-мандрівників, а на заводах нема кому працювати… Жартую☺ Питання, яке, мабуть, цікавить усіх твоїх фоловерів: де ти береш гроші на подорожі?

(Сміється) Ну насправді я мандрую дуже бюджетно, постійно стараюся знайти якісь квитки дешеві. Останні квитки, які я купляв, коштували 5 євро з людини. Тобто це щось там було 24 євро за дві людини туди й назад на переліт в 2000 кілометрів. Тобто знижки, знижки є знижки. Також каучсьорфінг (всесвітній проект, завдяки якому мандрівники безкоштовно діляться один з одним місцем для ночівлі під час подорожей, – ред.), також якісь інші речі. Але гроші… багато роботи! Треба працювати. В мене зараз 3 роботи і треба якось все поєднувати. Тому, як кажуть люди: хто крутиться, той вміє крутитись. Треба, скоріше за все, приймати всі можливості, які дає життя, тобто не зупинятися. Тому ось так.

Подорож наодинці і подорож у парі: що вибереш? І яка різниця між такими мандрами?

Насправді ми подорожуємо з Катериною двоє. Мені подобається подорожувати вдвох. Хтось говорить, що насправді мандрівка можлива тільки наодинці, коли ти повністю поринаєш в цю мандрівку. Ми подорожуємо двоє і прийшли до висновку, що найкраще в подорожі тоді, коли тобі є з ким розділити ті емоції, ті всі ситуації, які відбуваються з тобою в подорожі. Тому що постійно зустрічаєш класних людей, але з цими людьми ти розділяєш декілька днів спільних і їдеш далі. Тому дуже класно мати близьку за духом людину, поруч з якою тобі просто комфортно і класно подорожувати.

Після подорожей закордоном Україна сприймається інакше? Мабуть, після привітної Норвегії вдома всюди ввижається суцільна зрада?

Ну, звісно, сприймається по-іншому, тому що варто виїхати і повернутися назад… В нас є декілька проблем: це дуже потужна інформаційна плита, яка лежить на нас – це війна, це АТО, це те, що всі люди мають страждати. Це дуже велика проблема України. Люди все рідше шукають позитив, але насправді дуже позитивним є те, що в тих всіх розвинених країнах життя людей є дуже розмірене, заплановане,  а Україна – це суцільне поле для можливостей. І ти сюди приїжджаєш, і ти розумієш, що тут стільки незайнятих ніш, тут стільки всяких ідей для бізнесу, які можна просто починати втілювати, розвивати щось нове. Тому в Україні потужна пропаганда існує, проблеми якісь економічні, але водночас дуже широке поле для того, щоб починати щось нове, і дуже багато ресурсів для цього, дуже багато людей готових працювати. Тому Україна дуже класна. Я люблю Україну.

Чого ти навчився в кожній з країн?

Та грузини святкують все, постійно і завжди. В них кожен день – свято. Турки – дуже привітні до мандрівників, приймають всіх мандрівників. Тому це теж дуже класно. Норвежці… (посміхається) норвежці все планують. Я перестав все планувати після Норвегії. Італійці… цей їхній розслабон… Я не знаю, коли вони працюють, тому що вони там зранку виходять на роботу, чучуть працюють, потім півдня відпочивають, ввечері трошки працюють і в них знов там сієста.

ТОП-5 країн, які варто відвідати людям, які щойно виготовили біометричний паспорт

Ну, біометричний паспорт, це в першу чергу Туреччина без віз, ну але й зі звичайним паспортом теж. Європа! Їдьте в Європу – біометричний паспорт, не треба віз, не треба тратити дорогоцінний час і гроші на те, щоб виготовити візи.

Тобі виділили хвилину ефірного часу на провідних світових каналах, що б ти сказав глядачам?

Я б сказав глядачам: нікого не слухайте, а йдіть здобувайте власний досвід і на основі власного досвіду приймайте всі свої життєві рішення.

Розмовляла Зю Побережнюк

 

ПІДТРИМАЙ ВОЛИНЬТОП – ДОПОМОЖИ В РОЗВИТКУ НЕЗАЛЕЖНИХ ЛУЦЬКИХ МЕДІА!

Йога – коли ти не боїшся того, що буде далі, – інструктор з Alfa Gravity

Популярне

Facebook

To Top